Неділя, 18.11.2018, 08:29Вітаю Вас Гість | RSS
Рідкодубська загальноосвітня школа І-ІІ ст
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Прозорість школи


Головна » Статті » Мої статті

Фольклор

 Українська музична фольклористика в житті підростаючого покоління

  

 Вступ

1.Процес морально-естетичного виховання є розгорнутим у часі. Будується національна культура, також відчутна потреба в активізації естетичних факторів, але проявляється вона дуже суперечливо. Економічні і політичні труднощі породжують різні оцінки можливостей морально-естетичного виховання сьогодні.

Залучення підростаючого покоління до національних культурних надбань через систему освіти, культури формує у межах фольклористичного руху появу великої кількості дитячих фольклорних колективів.

Український музичний фольклор – це полі функціональне етнокультурне явище, яке реалізується у відповідному віковому середовищі засобами ряду речитативних, співних та ігрових творів.

На початку ХХІ сторіччя метою формування сучасного культурного дозвілля в Україні стає утвердження і розвиток національної системи культури, як однієї з головних складових національного – культурного оновлення.

     Саме в період сутнісних перетворень суспільного стає найбільш зацікавленим у широкому розвитку колективних форм культурної діяльності, що базується на активності і самодіяльності учнів. А до таких форм належить музика, зокрема український музичний фольклор, який зберігає те що було притаманне нашим пращуром у далекому минулому. Воно є фундаментом, на якому ґрунтується будь – яка національна культура світу. Тому завдяки зберіганню історичної пам’яті український музичний фольклор надає реальну можливість скористатись багатющим скарбом, що наштовхує на творчий пошук все нові й нові покоління послідувачів культури.

   Загально – визнаним є вплив українського музичного мистецтва на духовний розвиток особистості.

Головним завданням є: вивчення, збереження та популяризація фольклору, який містить першоджерела самобутнього тлумачення явищ природи, людського життя.

Метою мого дослідження є  дослідити фольклор нашої місцевості, та його виконання школярами під час різних свят.

Як зауважив І.Земцов, «…сприймаючи фольклор, слухацька аудиторія ніби відчуває себе співучасником виконавців». А це сприяє оформленню творчої активності молодих слухачів, створенню ситуації особливих комунікативних зв’язків, за умови яких відбувається обмін думками, почуттями, переживаннями.

 

 2. Основна частина

2.1 Історія виникнення фольклору.

 

Народна творчість – вид творчої діяльності народу, яка виявляється в усній поезії, музиці, архітектурі, образотворчому, декоративно-ужитковому, театральному, танцювальному  мистецтві.

В середині ХІХ століття, коли народна творчість стала об’єктом уваги з боку діячів культури, стали вживати термін – «фольклор». Цей термін ввів англійський історик та бібліограф Вільям Томе у 1846 році і в перекладі з англійської мови він означає «народна творчість, народне знання». Живався цей термін паралельно з такими термінами, як «народна творчість», «народна поезія», «народна словесність», «народна поетична творчість» та інші.

В.Гусєв під терміном «фольклор» позначає не все народне мистецтво, а ту його сферу, в якій художнє відображення дійсності відбувається в словесно-музично-хореографічних, драматичних формах колективної народної творчості, що виражають світогляд трудящих мас і не розривно пов’язані з їхнім життям та побутом.

Фольклор – одна з найдавніших форм творчої діяльності людини – віддзеркалює в собі увесь її культурний досвід: творення знарядь праці, житла, одягу, предметів прикладного і художнього вжитку, духовної культури – мови, поезії, музики, хореографії  тощо. Науко, яка вивчає народну творчість, називається фольклористикою.

Фольклор охоплює поетичну, музичну, хореографічну, драматичну творчість народу. Така багатогранність фольклору обумовила розгалуження фольклористики на ряд наукових напрямків, з яких головні – словесна фольклористика і музична фольклористика вивчає народну музику, причому не тільки музичні зразки, але й музичний побут в його історичному розвитку. Фольклор увібрав естетичний, моральний, правовий, світоглядний досвід сотень поколінь. В широкому розумінні фольклор – це своєрідний концентрат духовної історії людства від найдавніших часів і до сьогодення, адже він несе в собі цінності, що далеко виходять за рамки часу, відображеного в піснях чи казках. Крім величезної культурно-історичної інформації, яку вони містять, фольклорні твори здатні впливати на почуття нашого сучасника емоційно.

 2.2 Значення фольклору у творчості видатних композиторів.

 

Дослідження етнографів, музикознавців В.Гнатюка, К.Квітки, Ф.Колесси, та інших засвідчують, що серцевиною української музичної культури є народна пісня. Тож не дивно, що творчість видатних композиторів М.Лисенка, П.Ніщинського, К. Стеценка, М.Леонтовича, Л.Ревуцького, В.Косенко, П.Майбороди, О.Білаша увібрала в себе всю красу та мальовничу колоритність українських мелодій. С.Людкевич, К.Квітка, Л.Українка, М.Гоголь та інші видатні творці вважали фольклор духовним надбанням та звуковою пам’яткою минулих століть нашого народу. Видатні композитори успішно поєднували свою творчу діяльність з педагогічною роботою, яка мала за ціль багатими народними пісенними зразками виховувати національне, моральне, естетичне, творче виховання особистості. У творчості видатних діячів культури України М.Грушевського, М.Драгоманова, І.Франка, А.Чубинськаго, В.Винниченка та інших виховний потенціал українського музичного фольклору стає особливої уваги.

У 20-ті роки ХХ ст. з’явилося чимало спеціальних збірників: три випускники «Пролісків» Я.Степового, «Дитяча розвага» С. Татаренка, «Гра» Р.Вовк, «Дитячі пісні» М.Вериківського «Весняночка» В.Верховинця.

Перші українські збірники для дітей мали величезні значення:вони будувалися на народнопісенному матеріалі, специфічному характері співу, відтворювали повнокровні образи народного життя.

 2. 3 Рід та жанр фольклору.

 

Рід фольклорного твору залежить від способу зображення дійсності, який буває епічним, ліричним, драматичним.

До епічного роду належать: думи, балади, історичні пісні. Іноді сюди зараховують обрядові пісні.

До ліричного роду належать: соціально-побутові (козацькі, чумацькі, наймацькі, рекрутські) і побутові (про жіночу долю, кохання, жартівливі, танцювальні ).

До драматичного роду належать в основному новорічні вистави та деякі ігрові діалогічні пісні (веснянка «А ми просо сіяли»)

Кожен рід ділиться на жанри або жанрово-тематичні групи.

ЖАНР у музичній фольклористиці – термін, яким позначається група певного роду, для якої насамперед показала єдність функції.

Жанр –сімейно-побутові, календарно-обрядові пісні.

Жанр – жартівливих пісень.

Жанр – колискові пісні.

Жанр – бандуристів.

 Серед усіх  словянських народів новорічна пісенність найбільше розвинена в українців. В українському фольклорі існує два види новорічних пісень – колядки та щедрівки.

Святкування приходу весни поширене у різних народів, якоїсь певної дати зустрічі весни не існує. Кілька тисяч років тому такою датою було весняне рівнодення.Нп Україні весняні ігри та пісні побутують у двох різновидах: веснянок і галілок (інакше – гаївок, ягілок, маївок)., які виконуються лише протягом кількох днів на великодні свята.

Купальські пісні були центральним святом давніх словян, уособленням язичницьких вірувань. Івана Купала у свідомості народу почало частково ототожнюватися з християнським святом Іоана Хрестителя.

У весільних багато елементів культури і побуту різних часів.

Родинні та хрестинні пісні, народні урочистості, що становлять цілий обрядовий цикл, охоплюють величезний проміжок часу (понад 1,5 років)

Думи – великі вокально-інструментальні твори, що входять в репертуар професійних народних співаків – кобзарів (бандуристів) і лірників.Самі виконавці дус називали їх по різному: пісні про старовину, козацькі притчі, запорізькі псалми.

Історичні пісні – в яких відображено загальнонародні події, образи народних героїв, діяльність козацтва.

Балади – танцювальні пісні любовного змісту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




Категорія: Мої статті | Додав: учитель (16.07.2012)
Переглядів: 3277 | Коментарі: 1 | Теги: фольклор, музика | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 1
1 Тетяна  
Корисний матеріал

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту